Nieskończoność według Floriana | Нескінченність за Флоріаном
Infinity According To Florian
Ukraina, 2022
reż. Oleksiy Radynski
1h 10 min
Język ukraiński, napisy polskie
Against Gravity

KUP BILET >>

„Układ słoneczny w stosunku do nieskończoności jest jak jeden podzielone przez nieskończoność. Matematyka podpowiada nam wynik – jest nim zero”. Na początku filmu słowa te wypowiada Florian Yuriev – naukowiec, innowator, architekt i muzykolog, który zaprojektował salę koncertową w kształcie spodka, wybudowaną w centrum Kijowa. Florian to ukraiński Leonardo da Vinci, który tworzył instrumenty smyczkowe i łączył siedem barw natury z siedmioma tonalnościami muzyki. Dzieciństwo przeżył z rodzicami w łagrach na dalekiej Północy. Do świata sztuki dostał się dzięki ugryzieniu kleszcza i chorobie, która zwolniła go z obowiązków wobec armii oraz państwa radzieckiego. Poznajemy go, gdy z grupą entuzjastów walczył o przyszłość swojego spodka, jednej z architektonicznych ikon Kijowa. Spodek ma stracić swoje założenie architektoniczne i stać się ozdobą największego centrum handlowego w stolicy Ukrainy. Florian założył, że musi dożyć 90-ciu lat, bo oprócz tej walki ma też kilka innych spraw do załatwienia na tym i… z tym światem.
//

„Сонячна система у порівняні з нескінченістю це як один поділене через нескінченість. Математика підказує нам результат – нуль”. На початку фільму ці слова чуємо від Флоріана Юр'єва - дослідника, інноватора, архітекта та музиколога, який спроектував концертний зал у формі літаючої тарілки, побудований у центрі Києва. Флоріан це український Леонардо да Вінчі, який творив смичкові інструменти та поєднував сім кольорів природи з сімома  тональностями музики. Дитинство він провів з батьками на засланні далеко на півночі. У світі мистецтва він опинився завдяки укусу кліща та хвороби, яка звільняла його від військових та державних обов'язків. Ми знайомимося з ним, коли разом з групою ентузіастів бореться за майбутнє своєї літаючої тарілки, однієї із архітектурних ікон Києва. Літаюча тарілка має втратити свою архітектурну ідею і статися прикрасою для найбільшого торгового центру столиці України. Флоріан вирішив, що йому потрібно дожити 90 років, тому що крім цієї боротьби він має також декілька інших справ, які хоче порішати у нашому і ... з нашим світом.

Zwiastun | Трейлер: https://www.youtube.com/watch?v=Mrtd8oDflCk

 

---

 

14 lipca, piątek, godz. 21 | 14 липня, п'ятниця, год. 21:00

Dom z drzazg | Будинок зі скалок
House Made of Splinters
Dania, Szwecja, Finlandia, Ukraina, 2022
reż. Simon Lereng Wilmont
1h 28 min
Język ukraiński, napisy polskie
Against Gravity

Historia tymczasowego domu dziecka, położonego w samym środku ukraińskiej strefy wojennej, zaledwie 20 kilometrów od linii frontu. Poznajemy to miejsce oczami przebywających w nim podopiecznych. Pochodzą z rozbitych rodzin, przeżyli różne traumy i chowają w sobie wiele trudnych wspomnień. Dzielą się nimi przed kamerą, kreśląc dziennik rozbitych żyć, które trwają mimo wszystko, w najgorszych wojennych okolicznościach, w smutku, ale też chwilowych, ulotnych radościach. Eva chce się dowiedzieć, czy jej matka nadal pije. Pewien chłopiec wspomina, jak jego ojciec dźgnął matkę nożem, ale został zwolniony po ułaskawieniu. Wzruszając ramionami, dzieciaki opowiadają o własnym doświadczeniu przemocy. Zaniedbanie i porzucenie jest tym, co łączy ich wszystkich. Emocjonalne, czasem wręcz tragiczne, rozmowy telefoniczne między nimi a rodzicami dają przedsmak wstrząsającej sytuacji, w jakiej się znalazły. Każde dziecko chce nadal dostrzegać w swoim życiu dobro, mimo że wiele z nich przebywa w sierocińcu nawet dziewięć miesięcy. Dom dziecka może wydawać się zimnym i nieprzyjaznym schronieniem, w rzeczywistości jednak jest ciepłą, opiekuńczą przystanią. Pracownicy starają się zapewnić magiczną, bezpieczną atmosferę dzieciom, których los leży w rękach sądu. Film portretuje niewidoczne gołym okiem skutki wojny: alkoholizm, przemoc domową czy choroby psychiczne. Co dziesiąta rodzina w tym rejonie jest rozbita. Oglądamy okrutną otchłań, w którą wtłacza wojna.

//
Історія тимчасового дитячого будинку, розташованого в самому центрі української воєнної зони, тільки 20 кілометрів від лінії фронту. Бачимо це місце очима його мешканців - дітей. Вони походять із розбитих сімей, прожили різні травматичні події  та мають багато важких спогадів. Вони діляться ними на камеру, розгортають щоденник розбитих життів, які тривають незважаючи на все, в найгірших воєнних обставинах, в журбі, але також тимчасових, швидкоплинних радощах. Єва хоче дізнатися, чи її матір далі п'є. Один хлопець згадує, як його батько вдарив матір ножем, але його відпустили після помилування. Знизуючи плечима дітлахи розповідають про власний досвід насильства. Занедбання та покинення це те, що їх всіх об'єднує. Емоційні, іноді навіть трагічні, телефонічні розмови між ними та батьками дозволяють усвідомити в якій потрясаючій ситуації вони опинилися.  Кожна дитина надалі хоче бачити в своєму житті добро, незважаючи на те що багато із них знаходиться в дитячому будинку навіть від дев'яти місяців. Дитячий будинок може здаватися холодним та неприязним притулком, однак насправді він є теплою, дбайливою гаванню.  Працівники намагаються створити магічну, безпечну атмосферу для дітей, яких доля вирішується  судом. Фільм віддзеркалює невидимі неозброєним оком наслідки війни: алкоголізм, домашнє насилля, чи психічні захворювання. Що десята сім'я в цьому регіоні розбита. Дивимося в жорстоку прірву, в яку цих людей  зіштовхує війна.

Zwiastun | Трейлер: https://www.youtube.com/watch?v=Fa34dgh3LZ8

 

---

21 lipca, piątek, godz. 21 | 21 липня, п'ятниця, година 21
Szron | Іній
Šerkšnas
reż. Šarūnas Bartas
Litwa, Francja, Ukraina, Polska, 2017
1 h 55 min
Język litewski, ukraiński, rosyjski, angielski, francuski, napisy polskie
Nowe Horyzonty

Dwójka młodych Litwinów, Rokas i Inga, zostaje wolontariuszami, którzy z konwojem pomocy humanitarnej jadą z Litwy na Ukrainę. Po drodze ich plany ulegają zmianie. Przez Polskę i zachodnią Ukrainę wkraczają w śnieżne tereny Donbasu, wiedzeni ciekawością zbliżają się do linii frontu, by tam na własnej skórze poczuć niebezpieczeństwo wojny. Szron, który miał premierę na festiwalu w Cannes w sekcji Quinzaine des Réalisateurs, zbudowany jest z elementów doskonale znanych wielbicielom autorskiej koncepcji kina Šarūnasa Bartasa. Ten minimalistyczny film drogi opiera się na dramaturgicznym ascetyzmie, naturalistycznych, monochromatycznych obrazach i powolnej narracji. Oszczędna warstwa emocjonalna kryje mocną, uniwersalną wymowę. O zupełnie niewidowiskowym cierpieniu i okrucieństwie wojny, ponurych ludziach w nią uwikłanych, wyniszczonych i smutnych pejzażach. Szron to francusko-litewsko-ukraińska koprodukcja, w którą włączyła się także Polska. Na drugim planie litewskim aktorom towarzyszą m.in. francuska aktorka Vanessa Paradis i Andrzej Chyra oraz naturszczycy - biorący udział w działaniach wojennych żołnierze i obserwujący sytuację na froncie dziennikarze, w tle wybrzmiewa niepokojąca muzyka Pawła Mykietyna. Szron reprezentuje Litwę w oscarowym wyścigu.
//

Двоє молодих Литовців, Рокас та Інга, стають волонтерами, які з конвоєм гуманітарної допомоги їдуть з Литви в Україну. По дорозі їх плани міняються. Через Польщу та Західну Україну прямують у засніжені території Донбасу, цікавість наближає їх до лінії фронту, щоб там на власній шкірі відчути небезпеку війни. Іній, якого прем'єра відбулася на Каннському кінофестивалі в секції Quinzaine des Réalisateurs, побудовано  із елементів, які чудово знають шанувальники авторської концепції кіно Шарунаса Бартас. Цей мінімалістичний фільм дороги спирається на драматургічному аскетизмі, натуралістичних, монохроматичних кадрах та повільному наративі. Скоромний емоційний шар скриває сильне, універсальне значення. Про зовсім не епатажне страждання та жорстокість війни, похмурих людей які в ней заплутані, знищені та сумні краєвиди..

Іній це французько-литвосько-українська продукція, в яку увійшла також Польща. У другому плані литовських акторів супроводжують між іншими французька актриса Ванесса Параді та Андрій Хира, а також люди без досвіду у кіно - воїни які, беруть участь у воєнних діях та журналісти, які слідкують за ситуацією на фронті. На фоні звучить музика Павла Микитина, яка викликає неспокій. Іній репрезентує Литву у змаганні за премію Оскар.

Zwiastun | Трейлер: https://www.youtube.com/watch?v=aKoQ0RbCp8I

 

---

 

28 lipca, piątek, godz. 21 | 28 липня, п'ятниця, година 21

Plemię | Плем'я
Plemya
reż. Myrosław Slaboshpytskiy
Ukraina, Holandia, 2014
2 h 12 min
Język ukraiński, napisy polskie
Aurora films

Pokazywane i nagradzane na dziesiątkach festiwali filmowych dzieło Miroslava Slaboshpytskiyego to wstrząsająca historia, która robi ogromne wrażenie, choć opowiedziana jest jedynie obrazem i językiem migowym, bez napisów czy lektora. Niesłyszący Sergey zaczyna naukę w szkole dla głuchoniemych. Przenosi się do internatu. W nowym miejscu musi odnaleźć swoje miejsce w hierarchii narzuconej przez organizację zwaną Plemieniem – szkolną sieć uwikłaną w działalność przestępczą i prostytucję. Chłopak przekonuje się na własnej skórze o bezwzględności zasad, którymi kierują się osoby w Plemieniu. Przemoc, napady, prostytucja – tak wygląda ich codzienność. Aby zostać przyjętym w poczet członków Plemienia, a tym samym awansować w społecznej hierarchii, trzeba wykazać się zdolnościami w łamaniu prawa. Biorąc udział w kilku udanych kradzieżach, Sergey zapracowuje na nową, lepszą pozycję – zostaje alfonsem. Ma teraz pod opieką dwie dziewczyny, obsługujące nocą kierowców ciężarówek. Szybko zakochuje się w jednej z nich. Problem polega jednak na tym, że jego wybranka jest także dziewczyną szefa. Mimo to, bohaterowie spotykają się potajemnie i zostają kochankami. Łamiąc w ten sposób kodeks Plemienia, stawiają się w sytuacji bez wyjścia. Reżyser niezwykle dosadnie odmalowuje brutalny świat, używając do tego jedynie ciszy i języka migowego. Jego film wzbudził zachwyt krytyki, która już okrzyknęła go arcydziełem kina minimalistycznego. Ten nagrodzony na prestiżowym festiwalu w Cannes portret młodzieży pozbawionej pozytywnych wzorców zachowania nikogo nie pozostawi obojętnym.
//

Презентований на десятках кінофестивалів твір Мирослава Слабошпицького, який отримав багато премії, це потрясаюча історія, яка викликає величезне враження, хоча розповідається тільки образом та мовою жестів, без підписів чи лектора. Глухий Сергій починає науку в школі для глухих. Переїжджає в інтернат. В новому місці мусить здобути своє місце в ієрархії накиненої організацією, яку називають Плем'я - шкільною мережею, яка задіяна в кримінальні справи та проституцію. Хлопець на власній шкірі переконується наскільки жорстокими є принципи людей із Племені. Насильство, напади, проституція - так виглядають їхні будні. Щоб увійти в структуру членів Племені, тобто авансувати в суспільній ієрархії, слід проявити здібності в анти-законній поведінці. Беручи участь в декількох успішних крадіжках, Сергій отримує нове, краще становище - стає сутенером. Зараз під його опікою дві дівчини, які ніччю обслуговують водіїв вантажівок. Хлопець дуже швидко закохується в однієї із них. Однак проблема в тому, що його кохана є також дівчиною шефа. Незважаючи на це, герої потайки зустрічаються і стають коханцями. Ламаючи кодекс Племені, опиняються в безвихідній ситуації. Режисер неймовірно відверто передає жорстокий світ, вживаючи для цього тільки тиші та мови жестів. Його фільм викликав захват критики, яка назвала фільм шедевром мінімалістичного кіно. Цей портрет молоді, яка позбавлена позитивних прикладів поведінки, було нагороджено на Каннському кінофестивалі. Цей фільм нікого не залишає байдужим.

Zwiastun | Трейлер: https://www.youtube.com/watch?v=q3AbsXlXlP4

 

---

 

4 sierpnia, piątek, godz. 21 | 4 серпня, п'ятниця, год. 21:00

Syndrom Hamleta | Синдром Гамлета
reż. Elwira Niewiera & Piotr Rosołowski
Polska, Niemcy, Ukraina, 2022
1 h 30 min
Język ukraiński, napisy polskie
Watch Docs

Wojna mocno odcisnęła się na pokoleniu młodych Ukrainców. Kilka miesięcy przed inwazją Rosji na Ukrainę w 2022 r. piątka bohaterów, zainspirowanych motywami „Hamleta”, wraca na scenie do brutalnych doświadczeń ostatnich lat, próbując przezwyciężyć swoje traumy. Każdy z bohaterów na swój sposób zmaga się z rozczarowaniem, bezsilnością czy gniewem.  ŁAWIK jako żołnierz przeszedł przez prawdziwe piekło wojny i niewoli. KATIA, chce, by matka w końcu wybaczyła jej pójście na front. RODION, uciekł z ogarniętego konfliktem Donbasu i jako osoba LGBT, zmaga się z rosnącą homofobią w porewolucyjnej Ukrainie. OKSANA, jest aktorką politycznie zaangażowanego teatru a ROMAN, który jako sanitariusz wojenny ratował rannych żołnierzy, wciąż walczy z traumatycznymi wspomnieniami. Jednak co znamienne, dla nich wszystkich bez względu na to, jakie wartości reprezentują, ostatnie lata były serią wstrząsających doświadczeń, które brutalnie odcisnęły się na ich psychice. Dla każdego z nich teatralna scena staje się trybuną, z której mogą wykrzyczeć swoje żale, zadając sobie równocześnie hamletowskie pytanie: być albo nie być? Obserwując z kamerą proces powstawania spektaklu, film „Syndrom Hamleta” z bliskiej, intymnej perspektywy portretuje pierwsze ukraińskie pokolenie urodzone po rozpadzie ZSRR, które próbuje zmienić targany konfliktami kraj i uporządkować swoje życie.
//

Війна витиснула тавро на поколінні молодих Українців. Кілька місяців перед повномасштабною інвазією Росії на Україну в 2022 році п'ятеро героїв, яких надихнули мотиви “Гамлета”, повертаються на сцені до жорстокого досвіду останніх років, намагаючись побороти свої травми. Кожен із героїв на свій спосіб змагається із розчаруванням, безсиллям, чи гнівом. Славік як воїн пройшов справжнє пекло війни та полону. Катя хоче, щоб матір врешті простила її, що пішла на фронт. Родіон, втік із охопленого конфліктом Донбасу та як людина ЛГБТ, бореться із гомофобією, яка зростає в післяреволюційній Україні. Оксана, акторка політично ангажованого театру, а Роман, який як військовий парамедик рятував поранених воїнів, надалі бореться із травматичними спогадами. Однак, що характерно, для них усіх, без огляду на те які цінності репрезентують, останні роки виявилися низькою подій, які жорстоко відбилися на їхній психіці.

Для кожного із них театральна сцена стає трибуною, з якої можуть викинути з себе своє горе, одночасно ставлять собі гамлетівське питання: бути чи не бути? Слідкуючи з камерою за процесом творення вистави, фільм Синдром Гамлета з близької, інтимної перспективи створює портрет першого українського покоління народженого після падіння СРРР, яке намагається змінити роздерту конфліктами країну і впорядкувати своє життя.

Zwiastun | Трейлер: https://www.youtube.com/watch?v=9YAvYtiTXAc

 

---

 

11 sierpnia, piątek, godz. 21 | 11 серпня, п'ятниця, год. 21:00

Moje myśli są ciche | Мої думки тихі
Moi dumky tykhi
reż. Antonio Lukich
1 h 44 min
Język ukraiński, napisy polskie
Reason8

Doświadczył wielu niepowodzeń - zarówno w sferze zawodowej, jak i prywatnej. Dostaje jednak od losu szansę, by zacząć wszystko od nowa. Zadanie, dzięki któremu mógłby opuścić Ukrainę, gdzie żyje się trudno, i przenieść do upragnionej Kanady, jest proste: ma nagrać odgłosy zakarpackich zwierząt. Jednak sprawy się komplikują, gdy okazuje się, że przy wykonywaniu tej pracy Wadimowi towarzyszyć będzie... jego matka. Tak rozpoczyna się wspólna podróż tej dwójki. Jest wiosna, wszystko wokół budzi się do życia. Przemierzając piękne pejzaże ukraińskich Karpat Zachodnich, Wadim - z urządzeniem rejestrującym w dłoni - na każdym przystanku udaje się w pogoń za zwierzętami: bobrem eurazjatyckim, jeleniem czerwonym czy zającem szarakiem... Jednak najbardziej pożądany jest tajemniczy Rakhiv mallard (Anas rakhivus). Jeśli Wadim go znajdzie, otrzyma największą nagrodę.
//

У Вадима є досвід багатьох провалів - так в професійному житті, як і приватному. Однак отримує від долі шанс, щоб почати заново. Завдання, завдяки якому він міг б покинути Україну, де життя важке, і переїхати до омріяної Канади, досить просте: він має записати звуки карпацьких тварин. Однак справи ускладняються, коли виявляється, що в цієї роботі Вадима буде супроводжувати... його мати. Так починається спільна подорож цих людей. Весна, все навколо прокидається до життя. Долаючи красиві краєвиди українських Західних Карпат, Вадим - з пристроєм для записування звуків в долоні - на кожній зупинці гониться за тваринами: європейським бобром, оленем благородним , чи зайцем  сірим.. Однак найбільш затребуваним є рахівський крижень або крижень метушливий. Якщо Вадим його знайде, отримає найбільшу нагороду.

Zwiastun | Трейлер: https://www.youtube.com/watch?v=RPyCUrLqA4M

 

---

 

18 sierpnia, piątek, godz. 21 | 18 серпня, п'ятниця, год. 21:00

Klondike | Клондайк
reż. Maryna Er Gorbach
Ukraina, Turcja, 2022
1 h 40 min
Język ukraiński, napisy polskie
Mayfly

Historia ukraińskiego małżeństwa, Irki i Tolika mieszkającego w czasie wojny na pograniczu Rosji i Ukrainy. Irka odmawia opuszczenia domu, nawet gdy wioska zostaje przejęta przez separatystów. W chwilę później niedaleko nich spada samolot malezyjskich linii lotniczych. Separatystyczni przyjaciele Tolika oczekują, że się do nich przyłączy, zaś brat Irki jest wściekły na podejrzenia, że ​​para zdradziła Ukrainę. Sama Irka próbuje zawrzeć pokój między mężem a bratem, angażując ich w naprawę zbombardowanego domu.
//

Історія українського подружжя, Іри та Толіка, які підчас війни живуть на російсько-українському пограниччі. Іра відмовляється покинути дім, навіть коли село захоплюють сепаратисти. Деякий час пізніше неподалік від їхнього дому падає літак малайзійських авіалінії. Сепаратистичні друзі Толіка очікують, що він до них приєднається, натомість брата Іри бісять підозри, що пара зрадила Україну. Сама Ірка намагається налагодити мир поміж чоловіком та братом, ангажуючи їх в ремонт розбомбленого дому.

Zwiastun| Трейлер: https://www.youtube.com/watch?v=TUlo2-5yyMc

 

---

 

25 sierpnia, piątek, godz. 21 | 25 серпня, п'ятниця, год. 21

Superheroes
reż. Szymon Gonera
Polska, Ukraina, 2022
1 h 30 min
Język polski, ukraiński, angielski, napisy polskie
Sonovision

Kiedy 24 lutego 2022 roku wojska rosyjskie zaatakowały Ukrainę, świat się zatrzymał. Pierwszy szok szybko jednak przeszedł w działanie. To był naturalny odruch serca, Polacy nie mogli zostawić swoich sąsiadów, swoich przyjaciół z Ukrainy zupełnie samych. Niemal wszyscy, mieszkańcy małych i dużych miast, młodzi i starzy, bogaci i biedni zaangażowaliśmy się w pomoc Ukraińcom, otworzyli swoje domy dla uciekających przed wojną, zaczęli organizować pomoc humanitarną. Czy zdali egzamin z człowieczeństwa? Film w reżyserii Szymona Gonery to wzruszający pełnometrażowy materiał dokumentalny pełen empatii, szczerości i determinacji, w walce o lepsze jutro. Przedstawia niezwykłe historie ludzi zmagających się z codziennym okrucieństwem wojny w Ukrainie. To w szczególności historie uchodźców próbujących wydostać się z atakowanego kraju, jak i historie ich sąsiadów - Polaków, którzy w akcie dobroci bohatersko im pomagają. Zdjęcia do filmu powstały w ciągu kilku miesięcy, w 2022 roku na terenie: Polski, Ukrainy oraz Francji. Film jest inspiracją dla wszystkich mieszkańców naszej planety. Uczy współczuć oraz ofiarować pomoc, dla tych którzy nagle znaleźli się w ogromnej potrzebie i sytuacji zagrożenia życia. Od lutego 2022 roku skala zaangażowania indywidualnych osób, Polek i Polaków w pomoc dla Ukrainy zaskoczyła wszystkich. Wartość materialna różnych form wsparcia przekroczyła miliardy złotych. Film dokumentalny „Superheroes” podkreśla siłę pojedynczych jednostek, które zjednoczone, w nadzwyczajnej sytuacji są w stanie zmienić świat.
//

Коли 24 лютого 2022 року російські війська атакували Україну, світ зупинився. Перший шок швидко переродився в дію. Це був натуральний порив серця, поляки не могли залишити своїх сусідів, своїх друзів з України зовсім самих. Майже всі жителі маленьких та великих міст, молоді та старі, багаті та бідні ангажувалися в допомогу. Чи їм вдалося скласти іспит з людяності? Фільм в режисері Шимона Ґонери це зворушливий повнометражний документ сповнений емпатією, щирістю та детермінацією у боротьбі за краще майбутнє. Зображує неймовірні історії людей які борються із щоденною жорстокістю війни в Україні. Це зокрема історії біженців, які намагаються вибратися із атакованої держави і історії сусідів, Поляків, які героїчно їм допомагають. Знімки до фільму знято впродовж декількох місяців в 2022 році на території Польщі, України та Франції. Фільм став інспірацією для тих хто раптом знайшовся в великій потребі та ситуації загрози життя. З лютого 2022 року масштаб заангажованості індивідуальних осіб, польок та поляків в допомогу Україні здивував всіх. Матеріальна вартість різних форм підтримки перебільшує мільярди злотих. Документальний фільм Superheroes підкреслює силу поодиноких одиниць, які поєднані у  надзвичайній ситуації є спроможні змінити світ.

Zwiastun | Трейлер: https://www.youtube.com/watch?v=j9DdHn3sn7g

 

---

Opisy filmów pochodzą od dystrybutorów | Описи фільмів походять від дистриб'юторів